З армії в IT? Історія військового, який став студентом Sigma Software University

Професійний військовий Владислав (прізвище не розкриваємо із міркувань безпеки) з Харкова, 33 роки, вже давно задумувався над тим, щоб спробувати себе в IT. Навіть цікавився вакансіями Sigma Software, бо жив недалеко. А вже під час війни познайомився з представником компанії, за порадою якого зараз навчається в Sigma Software University на базовому курсі з фронт-енду (HTML/CSS/JavaScript) паралельно зі службою, оскільки планує після війни працювати саме в IT. 

Владиславе, розкажіть вашу історію:

Я навчався в Академії внутрішніх військ в Харкові, вчився на перекладача-референта. Після закінчення навчання я перебував на військовій службі до 2019 року. Після того прийняв рішення змінити заняття. Сфера безпеки, куди легко потрапити військовому, теж була мені не дуже цікавою. 

Я просто розумів, що це пік мого розвитку тут. Було цікаво знайти себе у більш сучасній сфері, яка дозволить рости, заробляти, бути в середовищі людей, які теж прагнуть розвитку.

Тоді я зацікавився таргетинговою рекламою, де вже працював мій друг. Теж пройшов курс таргетолога, пізніше креативного маркетолога. І почав шукав першу роботу для набуття досвіду. І я таки знайшов робоче місце в галузі арбітражу трафіку. 

Потрапити в медіа-баїнг – було великим заохоченням для мене. Я був згоден працювати без винагороди, заради досвіду. І десь з  третього місяця у меня почало виходити і…. почалася війна.  Я був в Харкові, де мій дім, і мав повернутися до армії, щоб його захистити, хоч і не планував затримуватися в армії.

Але і не хотіли вже затримуватися в баїнгу?

Відверто кажучи, арбітраж та медіа баїнг в тій компанії, де я опинився, вже почав викликати питання, адже часто це продаж повітря людям, у яких є справжні проблеми. 

Хотілося мати справу з чимось кориснішим та де можна побачити ефект від твоєї роботи. IT цікавило мене вже давно, але і трохи лякало тим, що потрібно довго сидіти за комп’ютером, до цього я був постійно в русі. Досвід показав, що насправді я себе не дооцінював. Коли є мотивація, з’являються і сили та натхнення працювати за комп’ютером, скільки треба.

Чому Sigma Software?

Я живу недалеко від офісу Sigma Software, тому знав про компанію, але вакансії, які були на сайті, вимагали досвіду, я ж був повний нуль. 

Але під час війни я познайомився з Юрієм, спеціалістом компанії. Той підказав, що існують різні можливості. Тоді я почав дивитися на курси і мені впав в око базовий курс із фронт-енду (HTML/CSS/JavaScript). Це був безкоштовний курс в рамках соціального проєкту від Sigma Software University. Я подався за рекомендацією Юрія і мені пощастило стати його студентом. 

Наскільки складно поєднувати службу і роботу?

Не можу сказати, що це дуже складно, я відчуваю, що я маю нахил до навчання. Але з переходом у відділ підготовки, який співпав з передостаннім модулем навчання, часу стало дуже мало, багато роботи за комп’ютером і документацією, після якої інколи просто неможливо з першого разу зрозуміти лекцію… Але я переконаний, що закінчу цей курс, я вже знаю, як вчитися, знаю, що я можу зробити і зрозуміти все необхідне.

Потрібен лише час та свіжа голова. Мій ментор Владислав мене дуже підтримує, не дивлячись на те, що я інколи випадаю із процесу. За це я йому дуже вдячний.

Чи були можливо якісь інтереси в житті до того, які допомагали б з навчанням? 

В тому то і справа, що ні, до цього в житті були лише спорт та армія. Спорту було багато і різного, загальна підготовка, бокс. Це привчає до дисципліни і допомагає краще себе почувати. Крім того, була базова англійська з академії. А під час стажування в Італії була можливість подолати мовний бар’єр, тому я впевнений, що впораюсь. 

В міжнародному  IT багато військових, наприклад в Ізраїлі. Чи можливо уявити це в Україні?

Все залежить від людини. Ті, кому цікаво, знайдуть шлях. В українській армії багато людей, які звикли жити в дуже інертному режимі. Я вважаю, що багатьом в армії треба вчитися в IT-спеціалістів мислити нетривіально, брати відповідальність, розширювати кругозір. Зараз я хочу саме цього. 

Тож який план?

Закінчити навчання та працювати у цій сфері. Можливо через інтернатуру. Ментор пояснив мені, які можливості існують для початківців, тому зараз я роблю те, що важливо для успіху в цій галузі: проходжу курс, ретельно виконую завдання. Не хочеться оцінювати самого себе, але я бачу, що я можу це все засвоїти, головне мати час, який я обов’язково знайду. 

Дякуємо за вашу службу! Бажаємо перемоги та найшвидшої можливості мирної роботи!

Поділитись