Уявіть співбесіду: вам ставлять запитання про архітектуру, тести чи CI/CD — а ви замість загальних фраз відкриваєте свій репозиторій і показуєте, як саме ви це зробили й чому. У цей момент ви перестаєте бути «ще одним кандидатом зі списком технологій у резюме» і стаєте інженером, чиї рішення видно в коді, а не лише на словах.
Саме для цього й потрібні pet-проєкти. Вони перетворюють абстрактні рядки «знаю .NET, React, Docker» на реальний кейс, який говорить за вас. У цій статті Максим Мар’янчук, Software Developer у Sigma Software, поділився покроковим підходом: від пошуку ідеї до деплою готового продукту. Розберемо все по черзі — так, щоб у фіналі у вас був не просто навчальний експеримент, а проєкт, який працює на вашу кар’єру.
Крок 1. Знайдіть проблему, яку хочете вирішити
Дуже багато людей зупиняються саме тут 😄, оскільки часто в нас проблеми з фантазією або ми просто не знаємо, що краще реалізувати. Ваша мета — спробувати знайти те, що вас турбує, полегшити життя собі або якійсь цільовій аудиторії.
Підказка: не завжди потрібно обирати якусь повноцінну ідею. Бувають ситуації, коли ви хочете навчитися чомусь — наприклад, реалізувати авторизацію через JWT або зрозуміти, як використовувати BackgroundServices у .NET. Тоді оберіть тему, у якій зможете з цим погратися та здобути відповідні корисні навички.
Крок 2. Опишіть свою ідею
Спробуйте описати свою ідею: кому це потрібно, яку проблему вона вирішує, що вважаєте MVP. Запишіть це в README — тех-експерту важливо бачити все в одному місці (у репозиторії).
Також бажано на цьому кроці створити GitHub/GitLab/Azure DevOps репозиторій, щоб публікувати туди все, що стосується вашого проєкту.
Крок 3. Створіть скелет солюшена
На цьому етапі вам потрібно створити структуру папок, обрати технології — наприклад, узяти .NET + React — та реалізувати всю структуру проєкту.
Тут важливо показати креативність, оскільки саме на це експерти звертають увагу: вони хочуть побачити, що ви вмієте, які шаблони використовуєте і так далі.
Крок 4. Бібліотеки та сторонні інтеграції
Спробуйте обрати бібліотеки та third-party integrations відповідно до обраного домену. Встановіть їх та задокументуйте.
Крок 5. Домен і межі відповідальності
Спробуйте створити архітектуру вашого додатку: навіть найпримітивніша модель може допомогти людям краще розібратися у вашому pet-проєкті.
Опишіть там ваші сутності та покажіть зв’язки (User, Service, Bookings…). Буде чудово, якщо ви зможете розробити базу даних та описати її структуру.
Крок 6. Реалізація бізнес-логіки (найпростіше)
Як на мене, крок реалізації того, що ви задумали, — це найпростіше. Це вже той етап, коли ви маєте розуміти, що вам потрібно і навіщо ви все це робите.
Тут важливо якісно написати кодову базу, звертаючи увагу на найкращі практики: використовувати патерни, різні архітектури та показувати вільне володіння .NET або іншими технологіями.
P.S. Не забудьте про Unit-тести 🙈.
Крок 7. CI/CD та розгортання
На цьому кроці вам потрібно навчитися реалізовувати CI/CD на тій платформі, яка вам найбільше до вподоби (GitHub Actions, AzDo Pipelines, GitLab Pipelines тощо). Це важливий крок, оскільки він показує, що ви вмієте доводити свій код/ідею до реального продукту, яким можна користуватися.
Кожен любить мати можливість поділитися своїм рішенням з кимось. І це можливо, якщо ви розгорнете свій додаток на якійсь платформі (Azure, Render, AWS, Google Cloud, Vercel тощо). Це покаже інтерв’юеру, що ви не початківець і маєте корисні навички для будь-якого виду комерційних проєктів.
Отже, Pet-проєкт — це не марно витрачений час, а реальний приклад вашого інженерного мислення: від вибору домену й архітектури до тестів, CI/CD та деплою. Один добре зроблений кейс на .NET показує, що ви вмієте доводити ідею до продукту, приймаєте свідомі trade-off’и й відповідаєте за якість. Саме такі речі справляють враження на техліда сильніше за довгі списки технологій у резюме.
