Що таке тестування за методом “чорної скриньки”?

Що таке тестування за методом “чорної скриньки”?

Black Box тестування (тестування чорної скриньки) – це метод тестування програмного забезпечення, який перевіряє функціональність системи без доступу до її внутрішньої структури коду. У цьому підході тестувальник працює як кінцевий користувач, оцінюючи, чи правильно система реагує на вхідні дані. Основна мета – перевірити, чи відповідає ПЗ бізнес-вимогам і очікуванням користувачів.

Тестування — це багатогранний процес, що охоплює різні способи, підходи та стратегії перевірки систем на наявність помилок. Дізнайтеся більше про його роль у життєвому циклі проєкту в нашому матеріалі про тестування ПЗ або статті про QA тестування.

Принципи Black-Box тестування

Тестування чорного ящика засноване на перевірці зовнішньої поведінки програми, а не на її внутрішній логіці. Тестувальник вводить дані, аналізує вихідні результати і порівнює їх із очікуваними значеннями.

Основні принципи:

Орієнтація на функціональність ПЗ, а не на код.

Тестування ґрунтується на специфікації програмного забезпечення.

Розробка тест-кейсів, що враховують реальні сценарії використання системи. 

Види тестування чорної скриньки

Тестування чорної скриньки має кілька підходів, які застосовуються залежно від цілей перевірки:

Функціональне тестування

Оцінка відповідності функціоналу заявленим вимогам. Перевіряється, чи працює система так, як очікується.

Нефункціональне тестування

Аналіз продуктивності, безпеки, зручності використання та інших аспектів, що не пов’язані безпосередньо з функціональністю.

Регресійне тестування

Перевірка внесених змін, щоб упевнитися, що вони не вплинули на вже працюючі функції.

Системне тестування

Комплексна перевірка всього продукту як єдиного цілого, щоб оцінити його взаємодію між модулями.

Приймальне тестування

Фінальна перевірка, яка визначає, чи готовий продукт до випуску та відповідає вимогам замовника або кінцевого користувача.

Знайти баги — це одне, а знати, як їх правильно тестувати — інше. Освойте фундамент тестування на наших курсах тестувальника.

Підготовка до тестування: визначення тестових випадків

Перш ніж розпочати тестування, необхідно ретельно спланувати процес перевірки продукту. Один із ключових етапів підготовки — це визначення тестових випадків (test cases), які допомагають систематично оцінити роботу програмного забезпечення та виявити потенційні дефекти.

Основні етапи визначення тестових випадків

1. Аналіз вимог
   Перш за все, тестувальники вивчають технічну документацію, бізнес-вимоги та специфікації продукту. Це допомагає зрозуміти, що саме потрібно перевірити, які функції мають критичне значення та які сценарії використання є найбільш імовірними.
2. Визначення тестових сценаріїв
   На основі аналізу вимог створюються загальні сценарії тестування, які охоплюють різні аспекти роботи системи. Приклад: якщо тестується платіжна система, сценаріями можуть бути успішна оплата, відхилена транзакція та повернення коштів.
3. Розробка тестових випадків
   Кожен сценарій деталізується у вигляді тестових випадків, які містять такі елементи: ідентифікатор тест-кейсу, опис, передумови, кроки виконання, очікуваний результат та фактичний результат. 
4. Пріоритезація тестових випадків
   Не всі тестові випадки мають однакову важливість. Визначення пріоритетів допомагає оптимізувати тестування та зосередитися на критично важливих перевірках.
5. Рецензування та вдосконалення
   Перш ніж переходити до тестування, тестові випадки переглядаються командою для виявлення можливих помилок та уточнення деталей. Це підвищує їх ефективність і зменшує ризики пропущених дефектів.

Підготовка якісних тестових випадків — це інвестиція в надійність програмного забезпечення. Використовуючи перевірені техніки тест-дизайну, тестувальники можуть значно покращити покриття тестування та уникнути критичних помилок у релізі.

Алгоритм проведення тестування чорного ящика

Тестування чорної скриньки (Black-Box Testing) ґрунтується на перевірці зовнішньої поведінки системи без аналізу її внутрішнього коду. Основні етапи проведення тестування:

1. Аналіз вимог

   • Вивчення технічної документації, специфікацій та бізнес-вимог.
   • Визначення очікуваної поведінки системи.

2. Розробка тестових сценаріїв та випадків

   • Виділення основних функціональних та нефункціональних аспектів, які потребують тестування.
   • Створення тестових випадків, що охоплюють критичні шляхи користувача.

3. Виконання тестів

   • Запуск тестових сценаріїв та перевірка відповідності фактичних результатів очікуваним.
   • Використання автоматизованих або мануальних методів тестування. Досі розмірковуєте, який підхід вибрати — ручне чи автоматизоване тестування? Ми допоможемо розібратися, переходьте за посиланням або записуйтеся на курси автоматизованого тестування!

4. Аналіз результатів

   • Фіксація виявлених дефектів у системі трекінгу багів (наприклад, Jira, Bugzilla, TestRail).
   • Повторне тестування після виправлення помилок.

5. Регресійне тестування

   • Переконання, що внесені зміни не спричинили нових помилок у вже протестованих частинах продукту.

Техніки тестування чорного ящика

Тестування чорної скриньки використовує різні методи та засоби, які допомагають забезпечити високу якість перевірки:

1. Еквівалентне розбиття (Equivalence Partitioning)
   Вхідні дані поділяються на групи (клас еквівалентності), і для тестування обирається один представник кожної групи.
2. Аналіз граничних значень (Boundary Value Analysis)
   Перевірка поведінки системи при крайових значеннях допустимого діапазону (наприклад, мінімальне, максимальне значення).
3. Таблиці прийняття рішень (Decision Table Testing)
   Використання таблиць для тестування комбінацій умов та їхніх відповідних результатів.
4. Тестування перехідних станів (State Transition Testing)
   Аналіз поведінки системи при переходах між різними станами (наприклад, авторизація користувача).
5. Метод причин і наслідків (Cause-Effect Graphing)
   Визначення зв’язків між вхідними умовами та очікуваними результатами для спрощення тестування складних систем.

Хочете глибше розібратися у сфері тестування? Дізнайтеся, яка різниця між QA та QC та чому вони відіграють ключову роль у забезпеченні якості.

Інструменти для Black-Box тестування

Для проведення функціонального тестування програм у рамках чорного ящика застосовуються різні інструменти:

Тест-менеджмент: TestRail, Zephyr

Баг-трекінг: Jira, Bugzilla

Автоматизація UI: Selenium, Cypress

Тестування API: Postman, SoapUI

Навантажувальне тестування: JMeter, LoadRunner

Безпекове тестування: OWASP ZAP, Burp Suite

Переваги та недоліки Black-Box тестування

Різниця між White Box та Black-Box тестуванням

White-Box Testing (тестування білої скриньки) – це підхід до тестування, при якому тестувальник має доступ до внутрішньої структури, коду та логіки програми. Основна мета цього виду тестування – перевірка правильності реалізації алгоритмів, обробки даних, умов розгалуження та циклів.

На відміну від Black-Box тестування, яке імітує дії користувача, White-Box тестування дозволяє глибоко аналізувати внутрішню логіку системи, знаходячи помилки, які можуть бути непомітними для звичайного функціонального тестування.

Тепер порівняймо ці два підходи у таблиці:

Висновок

Тестування чорної скриньки є потужним інструментом забезпечення якості, який дозволяє тестувальникам перевіряти роботу програмного забезпечення без необхідності аналізу коду. Завдяки правильному вибору методів та засобів тестування можна ефективно виявляти дефекти, оцінювати функціональність та покращувати користувацький досвід. Для повноцінного забезпечення якості рекомендується поєднувати види тестування чорної та білої скриньки, щоб отримати якнайповніше покриття тестами.

Якщо ви тільки починаєте свій шлях, ось детальний гайд, як стати тестувальником і побудувати успішну кар’єру в цій галузі!